НАКАЗ
МОЗ УРСР № 579 від 15.10.1986 р. Про посилення боротьби з гельмінтозами в УРСР.
НАКАЗ
МОЗ УРСР № 579 ВІД 15.10.1986 Р. ПРО ПОСИЛЕННЯ БОРОТЬБИ З ГЕЛЬМІНТОЗАМИ В УРСР.
МІНІСТЕРСТВО
ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УРСР
Н А К А З
N 579 від 15.10.86
м.Київ
vd861015 vn579
Про посилення боротьби з
гельмінтозами в УРСР
В результаті проведення
цілеспрямованих заходів щодо
оздоровлення
населення країни від гельмінтозів
з використанням
найновіших ефективних
методів діагностики і
терапії досягнуто
значного
зниження ураження населення гельмінтозами.
Як відзначено
наказом МОЗ
СРСР від 13.08.86 N 1089 "Про посилення боротьби
з
гельмінтозами
в країні", за останні 10 років
(1975 -
1985 рр.)
загальний рівень
ураження населення СРСР
гельмінтозами (без
ентеробіозу) знижено
на 53,5%, аскаридозом
- на 60,7%,
анкилостомідозами -
на 60,0%, гіменолепідозом -
на 26,7%
дифілоботріозом
- на 36,4%.
В УРСР загальна ураженість населення
гельмінтозами за останні
10
років (з ентеробіозом) знижена на
10,3%, аскаридозом - на
23,3%, гіменолепідозом - на 50,0%, теніоз доведено до поодиноких
випадків, не допущено занесення анкилостомозів у вугільні
шахти
республіки.
Одначе, загальна ураженість
населення республіки все
ще
залишається
на високих цифрах (3,5% - по УРСР, 3,9%
- по країні),
а
в західних областях республіки вона
перевищує республіканський
показник
в 1 - 2 рази.
Основні вогнища аскаридозу і трихоцефальозу реєструються
у
Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій,
Житомирській, Рівненській областях, де ураженість в 4 - 2 рази
вища ніж
в середньому по республіці (по УРСР аскаридоз - 1,06,
трихоцефальоз
- 0,4%).
Опісторхоз реєструється майже у всіх
областях УРСР. Вогнища з
високою
ураженістю населення опісторхозом виявлені
в Сумській,
Полтавській,
Чернігівській областях.
Мали місце
місцеві і завезені
випадки трихінельозу в
Хмельницькій, Закарпатській, Івано-Франківський, Рівненській,
Миколаївській, Київській,
Одеській, Донецькій, Дніпропетровській
областях, містах
Києві, Севастополі. Виникненню
трихінельозу
сприяла
відсутність і недостатня кількість скотобійних
пунктів,
боєнь, майданчиків
і поганий контроль за їх
будівництвом з боку
санітарно-епідеміологічної і
ветеринарної служб, а
також
відсутність настороженості до трихінельозу у медичних
працівників
на місцях,
пізня його діагностика,
що іноді призводило
до
летальних
наслідків.
У всіх
областях УРСР, крім
Вінницької, Київської,
Миколаївської областей
і м. Севастополя
виявляються хворі
стронгілоїдозом.
Понад 70% хворих
гіменолепідозом,
зареєстрованих в
республіці, виявлені у Ворошиловградській, Донецькій, Кримській,
Одеській,
Запорізькій, Херсонській, Миколаївський областях.
Рівень ураженості населення ентеробіозом в
УРСР останні роки
залишається
на стабільних цифрах (2,0%). Одначе,
ураженість дітей
дитячих
дошкільних закладів лишається
високою, що свідчить
про
недостатню увагу до ентеробіозу медичних
працівників, керівників
дитячих
установ, порушення
санітарно-гігієнічного режиму в них,
відсутність належної
комплексності в роботі
спеціалістів
санепідслужби, лікувально-профілактичної мережі,
працівників
народної
освіти.
Недостатня робота проводиться лікувально-профілактичною
мережею щодо
раннього виявлення хворих
ехінококозом, а
санепідстанції не
приділяють належної уваги
організації
профілактики зараження
людей ехінококозом і
охороні від
забруднення
інвазіями навколишнього середовища.
Основними причинами все
ще значного розповсюдження в
республіці
деяких видів гельмінтозів є:
- недостатня увага
керівників органів і
установ охорони
здоров'я до
питань організації оздоровлення населення
від
гельмінтозів;
- слабка підготовка лікарів
лікувально-профілактичної мережі
в області
гальмінтології і недостатня
увага до їх
повного
виявлення,
лікування і диспансеризації хворих на гельмінтози:
- використання малоефективних методів
діагностики
гельмінтозів
(нативний мазок);
- недостатня забезпеченість лікувальної
мережі сучасними
антигельмінтивними
препаратами широкого спектра дій;
- відсутність належної
комплексності в
роботі
санітарно-епідеміологічних станцій
з лікувально-профілактичними
установами, будинками санітарної освіти, з органами
ветеринарного
нагляду,
комунального господарства, освіти та ін.;
- недооцінка санітарних заходів у боротьбі
з гельмінтозами;
- недостатнє проведення санітарної
пропаганди серед населення
з
питань профілактики гельмінтозів,
відсутність на місцях наочних
посібників,
санітарно-освітньої літератури.
З метою
впорядкування обстеження населення на гельмінтози,
більш
повного виявлення хворих
і покращання надання
медичної
допомоги хворим на гельмінтози, на виконання наказу МОЗ СРСР від
13.08.86
N 1089 "Про посилення боротьби з гельмінтозами в країні",
посилення
протигельмінтозних заходів в УРСР, Н А К А З У Ю:
1. Завідуючим відділами
охорони здоров'я облвиконкомів,
Севастопольському міськвиконкому, начальнику
управління охорони
здоров'я
Київського міськвиконкому, керівникам
республіканських
установ:
1.1. Підвищити відповідальність головних
спеціалістів
відділів охорони
здоров'я облвиконкомів, керівників
органів і
установ охорони
здоров'я, дитячих дошкільних
установ, шкіл,
шкіл-інтернатів, будинків немовлят, дитячих будинків, лікарів і
старших
медичних сестер цих установ за
виконання заходів щодо
оздоровлення
населення від гельмінтозів.
1.2. Забезпечити проведення
обстеження на гельмінтози
відповідно
до інструкцій "По обстеженню населення на гельмінтози",
"Основні методи
лабораторної діагностики гельмінтозів",
затверджених наказом
МОЗ СРСР від
13.08.86 N 1089 (додатки до
даного
наказу N 1 і N 2).
1.3. Забезпечити проведення обстеження
населення на
гельмінтози
медичним персоналом лікувально-профілактичних
установ
під
контролем і методичним керівництвом санітарно-епідеміологічних
станцій;
за епідемічними покараннями - санітарно-епідеміологічними
станціями
1.4. Забезпечити лікування
всіх виявлених інвазованих,
а
також
оздоровлення мікровогнищ інвазій.
1.5. Підвищити рівень цілеспрямованої роботи
на підвищення
кваліфікації лікарів
лікувально-профілактичних установ
з питань
медичної
гельмінтології, для чого з 1987 року
проводити навчання
терапевтів, педіатрів
та інфекціоністів з питань
епідеміології,
клініки, діагностики
лікування гельмінтозів. Визначити
і
затвердити до
01.12.86 на колегіях
відділів охорони здоров'я
облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому, управління
охорони здоров'я
Київського міськвиконкому перелік
установ,
персональний
список спеціалістів, які
відповідатимуть за дану
роботу,
а також план розподілу підготовки лікарів за роками.
1.6. Організувати навчання методів лабораторної
діагностики
гельмінтозів (відповідно
до додатка N 2)
лікарів-лаборантів і
лаборантів
клініко-діагностичних лабораторій на базах
обласних і
міських лікарень,
а лікарів і
лаборантів бактеріологічних
лабораторій на
базах Республіканської, обласних,
міських
санепідстанцій.
1.7. Забезпечити обгрунтовану подачу
заяв на
антигельмінтні
препарати відповідно до рівня ураження населення
адміністративних
територій.
1.8. Забезпечити проведення
заходів щодо профілактики
формування
нових вогнищ теніаринхозу.
1.9. Вжити
заходів для зміцнення
матеріально-технічної бази
клініко-діагностичних
лабораторій і лабораторій санепідстанцій,
в
яких здійснюються
паразитологічні дослідження і забезпечити їх
необхідною
апаратурою і обладнанням.
1.10. Посилити проведення санітарної пропаганди з
профілактики
гельмінтозів.
2. Завідуючому відділом
охорони здоров'я Харківського
облвиконкому
тов. Яворському В.С. забезпечити матеріально-технічну
базу для організації Республіканського центру по
лікуванню хворих
на гельмінтози
на базі кафедри
медпаразитології Українського
інституту
удосконалення лікарів.
3. Начальнику управління
учбових закладів Міністерства
охорони
здоров'я УРСР тов. Туманову В.А.:
3.1. Ввести до
програм і навчальних
планів підготовки
лікарів-лаборантів, лікарів,
терапевтів і педіатрів
питання
медичної
гельмінтології до 01.12.87 р.
3.2. Разом
з Головним управлінням
лікувально-профілактичної
допомоги, управлінням лікувально-профілактичної
допомоги дітям і
матерям,
Головним санепідуправлінням розробити програму підготовки
лікарів-терапевтів,
педіатрів, інфекціоністів, лікарів-лаборантів.
Програми, списки
баз і відповідальних осіб
за підготовку
затвердити
на Колегії МОЗ УРСР до 01.01.87.
4. Начальнику Головного аптечного
управління тов. Волоху Д.С.
забезпечити своєчасне
постачання закладів охорони
здоров'я
найбільш
ефективними антигельмінтними препаратами, що виробляються
в
СРСР і закуповуються по імпорту.
5. Директору Київського
НДІ епідеміології та
інфекційних
хвороб
ім. Л.В.Громашевського тов. Фролову А.Ф.:
5.1. Забезпечити розробку
науково-обгрунтованих заходів по
організації
боротьби з найважливішими гельмінтозами з
урахуванням
місцевих
епідеміологічних особливостей;
5.2. Покращати науково-методичну, організаційну допомогу
установам охорони
здоров'я республіки з
питань профілактики і
боротьби
з гельмінтозами.
5.3. Взяти участь
у розробці програм
по підготовці
лікарів-терапевтів, педіатрів-інфекціоністів з питань
боротьби з
гельмінтозами.
6. Головному лікарю
Республіканського будинку санітарної
освіти тов.
Мовчанюку В.Є. збільшити
видання масовим тиражем
санітарно-освітньої літератури
і наочних матеріалів з
гельмінтозів.
Контроль за виконанням даного наказу
покласти на заступника
міністра
охорони здоров'я УРСР тов. Зелінського
Д.Н. і заступника
міністра
охорони здоров'я УРСР тов. Касьяненка А.М.
Наказ дозволяється розмножити в необхідній
кількості.
|